Умовні речення є важливою складовою англійської граматики, яка дозволяє виражати догадки, припущення, нереальні або можливі умови, а також їх наслідки. Вони допомагають утворювати уявлення про можливі події та їх результат у різних життєвих ситуаціях. У цій статті ми дізнаємось що таке умовні речення, які типи умовних речень бувають, а також розглянемо кожен з типів окремо з прикладами вживання.
Conditional sentences (умовні речення) складаються з двох частин: умови (condition) та наслідку (result). Зазвичай умова виражається за допомогою підрядного сполучника if (якщо), а наслідок вже слідує за ним. Таким чином, у реченні If it rains, we must stay at home, частина If it rains є умовною, а we must stay at home – головною.
Отож, пропонуємо ознайомитись з табличкою-порівнянням трьох типів умовних речень: 1, 2 та 3:
| Тип умовних речень | Умова (if-clause) | Наслідок (main clause) | Приклад |
| First Conditional | If + простий теперішній час (Present Simple) | майбутній час (Future Simple) | If it rains tomorrow, I will stay at home. |
| Second Conditional | If + простий минулий час (Past Simple) | would/could/might + основне дієслово | If I won the lottery, I would travel around the world. |
| Third Conditional | If + доконаний минулий час
(Past Perfect) |
would/could/might + have + дієслово в третій формі | If I had studied harder, I would have passed the exam. |
При утворенні першого типу умовних речень, умовну частину з if ми ставимо в теперішньому часі, а дієслово в головній частині – в простому майбутньому. Немає різниці, яку частину ставити першою:
Зауважте, що кома розділяє підрядну і головну частини тільки у випадку, коли if-clause стоїть першою.
Цей тип речень включає в своє значення те, що дія в if-clause є досить ймовірною. Тобто, таким реченням ми описуємо цілком реальну можливість відбування певної події. Втім, описати таку можливість ми можемо не лише завдяки Future Simple. Іншими можливими формами є:
1. if + present + may / might (вказуємо на можливість чогось):
If the weather is sunny, we might take a longer walk.
2. if + present + may (дозвіл) / can (дозвіл або можливість):
If you are ready, you may submit your application.
3. if + present + must / should (наказ, запит або порада):
If you want to gain weight, you should eat foods rich in protein.
4. if + present + інший теперішній час (повторювані, звиклі результати, наукові факти):
If you heat ice, it eventually turns into water.
Таку структуру ще називають 0 Conditional (нульове умовне речення).
Окрім цього в першому типі умовних речень можуть вживатись такі часи в if-clause:
1. if + present continuous, щоб відзначити теперішню дію чи майбутні плани:
If you are waiting for Paul, you’ll find him in his study. (теперішня дія)
If you are moving houses, I’ll ask my brother to help you. (майбутні плани)
2. if + present perfect:
If you have finished your dessert, I’ll ask for the bill.
Умовні речення другого типу дозволяють нам уявити неправдоподібні або малоймовірні події та їх можливі наслідки, які залежать від умови у минулому. If-clause стоїть в минулому часі, а дієслово в головній частині вимагає модального would:
Мовець у цьому прикладі не має олівця, це неможлива або дуже малоймовірна дія. Проте, розглянемо повний перелік випадків, коли варто вживати 2 тип умовних речень:
1. коли припущення є відмінним від вже відомих нам фактів:
If I worked there, I would use public transport to get to the office. (але мовець не працює в цьому місці)
2. коли ми не очікуємо, що дія в підрядній частині коли-небудь стане реальною:
If I moved abroad, everyone would be surprised. (але мовець не планує переїжджати за кордон)
3. іноді, 2 тип умовних речень може вживатись як альтернатива для першого типу для цілком ймовірних планів:
Will he visit Aunt Maria if he leaves his work on time? – No, but he would visit her if he had a day off.
Також, зауважте, що if he/she/it were може вживатись замість he/she/it was і навіть вважається більш коректною граматичною формою:
Аналогами would в головній частині 2 типу умовних речень є:
1. might або could:
If you paid more attention, you would pass the exams. (певний результат)
If you paid more attention, you might pass the exams. (ймовірний результат)
If I knew her, I could set you two up. (можливість)
2. тривала умовна форма може вживатись замість простої умовної конструкції:
Jacob is at his friend’s party, he is having a ball. – If I were at my friend’s party, I would/might be having a ball, too.
3. коли if вжито в значенні ‘as’ або ‘since’, можна використати різноманіття граматичних часів в головній частині:
I knew he was mentally ill. – If you knew that he was mentally ill, you should have helped him.
В if-clause в 2 типі умовних речень можемо вживати:
1. if + past continuous:
If my boss wasn’t working today, I could give you a lift.
2. if + past perfect:
If you had taken your pills on time, you would be healthy now.
Дієслово в if-clause в 3 типі умовних речень стоїть в Past Perfect. Дієслово в головній частині тим часом вимагає Perfect Conditional. Минула умова не може бути виконана, адже дія в if-clause так і не відбулася:
В наведених нами прикладах дії, про які йдеться, є нереальними, адже герої речень не виконали їхніх умов.
Можливими варіантами базової форми 3 типу умовних речень є:
1. could або might замість would:
If we had seen this coming, we could have prevented his injury. (можливість)
If we had seen this coming, we might have prevented his injury. (ймовірніть)
If we had been more responsible, we could have visited London with our class. (дозвіл)
2. тривала форма перфектного conditional:
If Jessie hadn’t been my best friend, I would have been studying without joy.
3. Past Perfect Continuous в if-clause:
If I had been working there, I would have been provided with free burgers.
Також, зверніть увагу, що had може стояти на першому місці, а if не вживатись взагалі у реченні:
If you had listened to me, you would have gotten promoted. = Had you listened to me, you would have gotten promoted.
Заміна конструкції з if в умовних реченнях може відбутися за допомогою інших сполучників або застосуванням альтернативних виразів. Ви вже добре знаєте, що умовні речення – це конструкції, що виражають умову та її наслідок, дозволяючи виразити можливість, ймовірність, умовність або фантазію. Основна структура умовного речення містить умову (частину з if) та наслідок (головну частину з результатом). Проте, іноді можна уникнути повторення if або виразити умову іншим способом:
Замість if можна використовувати when, коли умова вважається необхідною, а не сумнівною.
Ці конструкції перекладаються як “враховуючи, що”.
Виражаємо умову, якщо ми маємо на увазі можливість чогось в майбутньому.
Ці вирази використовуються для вираження уявної умови або припущення.
Це слово використовується для вираження альтернативи у разі невиконання умови.
Should може бути використано для вираження умови, яка вважається малоймовірною.
Ці слова вказують на обставину, за якої наслідок буде відбуватися, якщо умова не виконується.
Цей вираз вказує на момент часу, коли умова виконується і наслідок стає можливим.
Усі ці заміни можуть бути використані для різних типів умовних речень. Вибір конкретної заміни залежить від контексту та смислу, який ви хочете передати. В будь-якому разі, бажаємо вам за жодних умов не втрачати інтересу до англійської мови та закликаємо ознайомитись з іншими статтями у нашому блозі.
Залиште заявку і наші менеджери радо вас проконсультують
У Speak Well School ми вже 15 років викладаємо англійську для того, щоб ви не просто розуміли правила, а впевнено користувалися мовою в реальних ситуаціях – на роботі, в подорожах чи в живому спілкуванні. Ми працюємо з дітьми, підлітками, дорослими, а також українськими та міжнародними компаніями, пропонуючи сучасні курси англійської мови з чіткою структурою, гнучким форматом (онлайн або офлайн) і відчутним прогресом з перших тижнів.
Мова : UA | RU
© 2025 Speak Well
Заповніть форму і ми з вами зв’яжемось
